Я
дивлюся в Шевченкові очі:
І
глибокі вони, і сумні.
Розказати
про щось вони хочуть,
Таємницю
повідать мені.
І
було пережито немало,
І
складалася доля не так,
І
по тюрмах життя покидало,
І в
дитинстві – сирітка й бідняк.
Але
Бог дав і силу й наснагу
Пережити
всі біди в житті.
Став
великим поетом на славу,
Подолав
гори й схили круті.
Незабутнє
Шевченкове слово,
Незабутній
його “
Заповіт ”.
Україну
прославив усюди,
І
пишаємось ми на весь світ.
Пришляк Софія, учениця 4 класу
Немає коментарів:
Дописати коментар