субота, 18 січня 2014 р.


Літературна вікторина
Що ми знаємо про Кобзаря?

        В ці дні ми відзначаємо день народження найславетнішого поета України Т.Г. Шевченка. По всій країні і за її межами проходять заходи по шануванню пам’яті  Кобзаря. І сьогодні ми з вами проведемо вікторину і побачимо наскільки добре ви знаєте біографію Шевченка і його твори.


1. В яких творах Шевченко описує своє дитинство?
(„Мені тринадцятий минало”, „Якби ви знали, паничі”, „І золотої, й дорогої”)

2. В яких творах поета описується важка доля жінки?
(„Катерина”, „Наймичка”…)

3. Як називається перша збірка Шевченка і скільки творів увійшло до неї?
(„Кобзар”,8 творів)

3.  Прізвище пана, кріпаком якого був Шевченко?
(Енгельгардт)

4. Який перший поетичний твір Шевченка.
(„Причинна”)

5. Які поеми написав Шевченко російською мовою?
(„Слепая”, „Тризна”)

6. Які ви знаєте українські народні пісні на слова Тараса Шевченка?
(„Заповіт”, „Зоре моя вечірняя”, „Садок вишневий коло хати”, „Реве та стогне Дніпр широкий”, „Тече вода з-під явора”…)

7. За яку поему Шевченко був засланий в Орську фортецю?
(За поему „Сон”)

8. Які три шевченківські твори мають однакову назву?
(„Сон”)

9. З якого вірша ці рядки:
„Мені аж страшно, як згадаю
Оту хатину край села!
Такії, боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї
На праведній твоїй землі!”
(„Якби ви знали паничі”)

10. З якого вірша:
„Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть”.
(„І виріс я на чужині”)

11. Який композитор написав музику до 83 творів Шевченка?
(М.В. Лисенко)

12. З яким видатним російським актором, у минулому кріпаком дружив Шевченко?
(М.І. Щепкін)

13. Який видатний російський поет народився в один рік з Шевченком ?
(1814 р М.Ю.Лермонтов)

14. Які твори Пушкіна і Шевченка мають однакові назви?
 (Вірш Пушкіна "Кавказ" і однойменна поема Шевченка)

15. Назвіть поему Шевченка, присвячену декабристам.
 (Неофіти)


16. В якому творі Шевченка героїнею є квітка і яка?
(Лілея у баладі "Лілея")

17. В яку пору року загинула Катерина з однойменної поеми Шевченка і з яких рядків це видно?
 (Взимку. "Шубовсть у воду!... Попід льодом геть загуркотіло")

18. Про який час свого життя згадує Шевченко в цих рядках:
"Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка
Гарненько вкраду п'ятака, -
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге - та й куплю
Паперу аркуш" ?
(Про перебування у наймах у дяка Богорського)


Підготувала: вчитель Підскальна
 Олександра Володимирівна

Заочна подорож „Країни рідної окраса - земля безсмертного Тараса".

 Тема: Заочна подорож „Країни  рідної окраса -  земля    безсмертного Тараса".

Мета: поглибити знання учнів з історії рідного краю, познайомити з найвиз-начнішими археологічними, історико-культурними та архітектурними пам'ятками самобутнього краю – Черкащини; виховувати почуття гордості, поваги до славного минулого; прагнення прилучитися до культурної скарбниці українського народу.
Обладнання: карта, державні символи, проектор, презентація „Золотою підковою Черкащини” , виставки „Серце України – Черкаський край", „Країни рідної окраса – земля безсмертного Тараса".
Вступне слово вчителя:  Черкаська земля прекрасна сьогоденням і славна минулим, де переплелися радість і журба, велич перемог і гіркота поразок.
Черкаська область – наймолодша область нашої держави, утворена 7 січня 1954 року.

Черкащина – багатий край з багатою історією і самобутньою духовною  культурою. Неповторним поєднанням сучасного і минулого, реальності і легенди є унікальні історичні пам’ятки на тлі чарівної природи.
Черкаський край радо зустрічає гостей, усіх, кого ваблять шевченківські місця, давні Черкаси, мальовничі береги Дніпра і Гірського Тікича, чарівна „Софіївка" і гетьманська столиця Чигирин.
Учень 1. Ти – центр України,
Твої гаї, твої долини,
Прикраса сонячної днини,
Милують око кожної людини.
Тебе старий Дніпро вітає.
І хто дітей твоїх не знає,
Тебе саму не поважає –
Славетність краю забуває.
Земле Тараса і Богдана!
Прекрасна ти і нездоланна.
Буяєш, мов розкішна екібана,
Земля Тараса і Богдана.
Іван Левицький, Симоненко,
Поет-кобзар Тарас Шевченко
І садівник-дослідник Симеренко…
Тобі талантів не шукати,
Їх всіх не перерахувати
І гордо скажем: ”Так тримати!”


Слово вчителя: Багато історичних та культурних пам'яток Черкащини мають загально-національне значення. Ми з вами сьогодні здійснимо заочну подорож найбільш визначними місцями Черкащини. Нас гостинно запрошують Суботів,  Шевченкове, Моринці.
Суботів.

 Землі, на яких виникло село, були даровані чигиринському підстарості Михайлу Хмельницькому (батьку Богдана Хмельницького) на зламі ХVI – ХVII ст.
З початком Визвольної війни у 1648 році статус Суботова зазнає значних змін: він стає приміською резиденцією гетьмана України Богдана Хмельницького.
У 1664 році Суботів було захоплено і зруйновано військом С. Чернецького. За Андрусівським перемир’ям у 1667 році Суботів у складі Правобережної України відійшов до шляхетської Польщі. А після включення у 1793 році Правобережної України до складу Російської імперії Суботів став звичайним селом Київської губернії.
В Суботові двічі – в 1843 та 1845 роках – побував Т. Шевченко, який неодноразово згадував село у своїх творах (містерія „Великий льох”, поезії „Стоїть у селі Суботові”, „Заступила чорна хмара”). Тут він виконав свої малюнки:  „Богданові руїни в Суботові”, „Богданова церква в Суботові”, „Кам’яні хрести в Суботові”, „Будинок Хмельницьких в Суботові”.
Моринці. Перша згадка про село Моринці належить до середини ХУІІ ст. У 1648 році через Вільшану на Моринці проходив загін Максима Кривоноса чисельністю 6 тисяч чоловік. У 1658 році село згадується як маєтність К. Виговського. Наприкінці ХУІІІ ст. селом володів В. В. Енгельгардт, тоді в селі вже налічувалось 169 дворів та мешкало 1347 чоловік. Крім хліборобства і скотарства, вони займались чумацьким промислом.  

Моринці – батьківщина Т. Г. Шевченка, який народився тут 9 березня 1814 р. в кріпацькій сім'ї Григорія Івановича Шевченка. Із Моринців була родом мати поета Катерина Якимівна (дівоче прізвище – Бойко). Після переїзду батьків у село Кирилівку в кінці 1815 р., малий Тарас не раз гостював у діда Якима та бабусі Маланки, захоплено слухаючи у їх переказах різні бувальщини.
Приїздив Тарас Шевченко до Моринців і уже відомим поетом і художником 1843 та 1845 року, а також після десятилітнього заслання 1859 року. І кожного разу глибокий біль краяв серце, адже він бачив безрадісне злиденне життя односельців.
Пам'ятник матері Т.Г. Шевченка. 
В селі Моринці в 2006 році відкрито пам'ятник матері Т.Г. Шевченка Катерині Якимівні.
Ось вона, молода мати Катерина Шевченко, з маленьким сином на руках. Щасливі, усміхнені, вони ще не знають, що невдовзі Тарасикові судилося залишитися сиротою. Пам'ятник матері поета - символ материнсва, жіночості, ніжності, притаманних усім українським жінкам.
Меморіальний комплекс національного історико­культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка". В селі Моринці, в родині Григорія та Катерини Шевченків 1814 р. народився син Тарас. В історико-культурному заповіднику є музей під відкритим небом, де знаходиться хата його дідуся Якима Бойка. Саме тут минули перші півтора року життя Тараса Шевченка, поки його батьки не переїхали до Кирилівки. 
Хатинки діда та родини Шевченків, на жаль, не збереглись. Їх відтворено у 1989 року за малюнками поета, дотримуючись технологій та всіх особливостей народної архітектури, характерної для цієї місцевості.
Моринські вишиванки. В Моринцях підтримують і розвивають народні ремесла. Найкраща згадка про село – вишиванка. Орнамент українських рушників у давнину містив елементи символіки різних стародавніх культів, відтворював місцеву флору та фауну. Протягом багатовікової історії мистецтва вишивання, символічні зображення поступово втратили первісний зміст. Проте вишиваний рушник, ­і досі неодмінна частина селянського побуту в Моринцях. Рушники, так само як у прадідів та прабабусь, умовно поділяють кімнату на урочисту (покуть) і робочу частини. Рушник використовують майже в усіх традиційних обрядах у Моринцях. На рушник приймають новонароджене дитя, на ньому підносять шановним гостям хліб-сіль, що є ознакою щирої гостинності. Прийняти рушник, поцілувати хліб означає виявити взаємну симпатію.

Шевченкове. Перша згадка про село відома в історичних джерелах від 1618 році. В середині ХУІІ ст. на карті Г.Л. де Боплана позначено поселення біля "Кириліва лісу". Поруч із селом проходив відомий "Чорний шлях". Існує кілька переказів про заснування села. Згідно з однією в цій місцевості оселився перший козак Кирило, навколо якого стали селитися інші люди. У 1768 році селяни приймали активну участь у відомому повстанні "Коліївщини". Після возз' єднання Правобережної
У країни з Лівобережною в складі Російської імперії, Кирилівка дісталася генерал-губернаторові псковському і смоленському В.В. Енгельгардту, з 1828 р.­ - його сину Павлу, у якого Тарас Шевченко служив козачком. В селі народився дід поета – Іван Андрійович та батько – Григорій Іванович. Дід прожив довге життя, був свідком Коліївщини, про що часто розповідав онукові. Помер він на 88 році життя у 1849 році. Після одруження та переїзду в селі жила й мати поета Катерина Якимівна, тут народилися сестри Тараса Шевченка Катерина, Ярина й Марія, брат Йосип.  
Жалюгідний вигляд мала Кирилівка за часів Шевченка. Достатньо відвідати хату дяка з маленькими віконцями, побудовану 1782 року, яка була не найгіршою в селі. Збережена вона тому, що після смерті батьків Тарас Шевченко деякий час жив у дяка, допомагав по господарству та вчився малювати. Відвідавши Кирилівку у 1843 році, Шевченко намалював в альбомі олівцем хату, в якій пройшло його дитинство, та портрет діда Івана. Тарас Шевченко неодноразово згадував Кирилівку в автобіографії, листках, поетичних і прозових творах.   про поета завжди жила в серцях односельців. У 1908 році на місті батьківської Незважаючи на заборону з боку царизму, в селі широко відзначався Шевченківський ювілей у березні 1914 року. Тоді ж на гроші, зібрані діячами культури Києва і студентською молоддю, викупили садибу батьків Шевченка. З того часу вона стала доступною для багатьох відвідувачів, що вже тоді прибували сюди з різних місць. Пам'ятним у житті села був Шевченківський ювілей 1929 року - 115 річниця дня від народження поета. Саме тоді на урочистих зборах село було перейменовано на Шевченкове. В 1992 році села Звенигородського району - Моринці, Будище, Шевченкове, Вільшана та 43 пам'ятки об'єднані в історико - культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка".
Пам'ятник малому Тарасові. 
На під'їзді до села Шевченкового, на узбіччі дороги, неподалік від кам'яного знаку з сучасною назвою села, наче присів відпочити маленький хлопчик Тарас. Саме йому, босоногому мрійникові з відкритим поглядом та щирим українським серцем, судилося стати Душею і Сумлінням українського народу.
Батьківська хата Тараса Шевченка. Вона нагадує про нелегке дитинство майбутнього Кобзаря. Але, мабуть, саме тут Тарас відчував справжню любов і ласку, яких так небагато було в його житті.
Постать малого Тарасика. Його зображено так, ніби він саме вирушає у життєву подорож з рідного дворища.
Могили батьків Тараса Шевченка. Найдорожче залишив малий Тарас Шевченко у Кирилівці. Те, до чого думками линув усе життя, - могили батьків. Мати Катерина і по смерті не покинула рідного дворища: мирно спочиває вона в садку. А батька поета поховано в центрі села, біля колишньої Богославської церкви.
Хата дяка. Ця хата дяка, в якого навчався грамоти малий Тарас, - єдина будівля у селі, що збереглася ще з Шевченкових часів. Хату, збудовану у 1782 році, ретельно зберігають під скляним ковпаком.
Музей Великого Кобзаря. Музей Великого Кобзаря – пам’ятне для кожного українця місце. На верстовому стовпі позначено міста, в які доля закидала Тараса Шевченка. Ані розлука з батьківщиною, ані роки, проведені на засланні, не змагли згасити в душі поета любов до України: він усе життя серцем вболівав за її долю.
В музеї виставлено речі жителів села, історичні раритети, що якнайкраще характеризують ті часи, коли у Кирилівці підростав малий Тарас Шевченко. Серед експонатів відвідувачі побачать ікони, старовинні книжки, а також безліч фотографій та малюнків, пов' язаних з родиною Шевченків.
Село Будище. Село Будище розташовано між селами Моринці та Шевченкове. Відвідувачі батьківщини Тараса Шевченка обов’язково бувають в ньому. За часів Тараса Григоровича Шевченка тут був маєток Енгельгардтів, в якому малий Тарас служив козачком у 1829 році. 

Сьогодні від маєтку зберігся будинок, льох, сад та алея каштанів, що веде до будинку. Біля маєтку встановлено пам’ятну дошку,  на які зроблений відповідний напис. Зберігся й дуб, в якому Тарас Шевченко ховав свої малюнки.
До історичних пам’яток Будища належить і давній млин. Коли не широкою трасою ви будете їхати до села, то на його околиці обов’язково побачите колоритний млин, що, здається, намагається, та ніяк не може злетіти у повітря. Широкі крила чепурного вітряка схожі на крила велетенського птаха.
Учень Моя земля, земля батьків моїх,
Земля дідів і прадідів. Ми нині
Вклоняємось до ніг святих твоїх,
Вклоняємось чудовій батьківщині.
Щасливі ми, та завжди пам’ятаймо,
Хто щастя це здобув колись для нас –
Походи козаків не забуваймо,
Що здійснені колись, в далекий час.
Ми діти мальовничої землі,
Для нас вона найкраща і єдина.
І знають всі – дорослі і малі,
Що зветься край Черкаський – Україна.

Підготувала: вчитель Підскальна
 Олександра Володимирівна







Проект на тему: "На тиху розмову, на добреє слово Шевченко нас кликав й запрошує знову!"

Протягом кількох місяців ділимося з Вами творчістю та напрацюваннями учнів та вчителів. Проте є проект, за планом якого ми працюємо, здобуваємо, будуємо.І саме з нього все починалось. 








Підготувала: Михальчук Зеновія Євгенівна, 
заступник директора школи з виховної роботи

Сценарій позакласного заходу "Трагічна любов Шевченка- це відблиск божественної краси"








Підготувала: Михальчук Зеновія Євгенівна, 
заступник директора школи з виховної роботи

Літературно-музична композиція "І лине над землею Шевченкове святеє слово"










Підготувала: Михальчук Зеновія Євгенівна, 
заступник директора школи з виховної роботи

середа, 15 січня 2014 р.

Інтелектуальна гра "Вінок шани Кобзареві"

Мета: - поглибити й узагальнити знання учнів про життя та творчість Т.Г.Шевченка, повторити теорію літератури;

-         формувати в дітей уміння висловлюватися, зіставляти погляди та робити висновки, уміти відстоювати власну думку;
-         розвивати в дітей творчі здібності, образне мислення;
-         виховувати любов до художнього  слова.
                                                     

Епіграф: Життя нашого поета таке дивне,
                                                                     що, слухаючи про нього, можна
                                                                     було б сказати, що це – легенда…
                                                                                                 С.Васильченко
Вступне слово вчителя. Ми сьогодні зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять Т.Шевченка. «Кобзар»… Відкриваємо першу сторінку, вдивляємося в портрет. Ми хотіли б його намалювати. Та немає в світі таких барв і такого чарівного пензля, які б розкрили і показали на папері його доброту, незламність духу, силу волі, які б випромінювали сяйво його душі… Його обличчя… Скільки у ньому заховано таємниць, які буде розгадувати ще не одне покоління. Його очі… В них і розум, і глибокі переживання за простий український народ. Вони наповнені любов’ю і в той же час тяжкими муками. У них палає іскорка надії, що «встане правда, встане воля». Тарас Шевченко… Тарас… Це бунтівне, пророче ім’я  знайоме не тільки українцям, а й усьому світові. В цьому імені – щось неосяжне, у ньому відлунюють дзвони гайдамацьких шабель, чути рев старого Дніпра-Славути, рокіт бандури сліпого кобзаря. Шевченко – це криниця з джерельною водою, яка втамовує духовну спрагу народу. Тараса немає… Але живе його душа, живе в серці кожного українця.

              Ніжну матір і дитину                        
      Він прославив серцем чистим.
              Всю осяяв Україну
        Поглядом він променистим.
              Ось чому в сім’ї великій,
       У саду квіток прекрасних
                    Буде жити він навіки,
       Як безсмертний наш сучасник!




Сьогоднішня  інтелектуальна гра об’єднає нас в одну родину і поведе за собою в мандрівку стежками великого пророка України – Тараса Шевченка. То ж вирушаймо в дорогу!

Команди( учні 9-11 класів) займають свої місця , обирається журі, оголошуються правила гри.
1-ша стежина  це представлення команд (учні демонструють свої емблеми та захист; журі оцінює все 5 балами)
  «Представлення команд»
Протягом 2—3 хвилин кожна команда представляє себе, розповідаючи про свою назву, емблему, девіз.
1-
ша команда — Капітан команди «Пастушки» . Наш девіз: «Йдемо з дитинства до Тараса! Вчимося змалку в Кобзаря любити Україну і мову її солов’їну».
Звернення до команди-суперниці
Із пастушка-сиротини, що писав і малював
Виріс мудрий Кобзар, що весь світ здивував.
Бажаємо показати вам вищий клас,
Щоб здивувавсь у могилі Тарас.
2-га команда — Капітан команди «Вербиченька».  Наш девіз: «Девіз у нас: Бути, як Тарас: Вербичку плекати, про Україну дбати».
Звернення до команди-суперниці
Шевченко в пустелі вербичку зберіг,
Вона ж бо наш символ і оберіг.
Будемо вірними батьку Тарасу
Мудрість його непідвладная часу.
Звучить пісня «Думи мої…» 
2-га стежина – питання до всієї команди (1 питання – 1 бал)
Запитання для 1-ї команди                 
1.  Пан, у якого Т.Шевченко служив козачком? (Енгельгард)
 2. Назвіть братів і сестер Т. Шевченка. (У Тараса було 2 брати і 5 сестер: Катерина, Марія, Микита, Ярина, Марія, Йосип,Марія.)
3. Коли і в кого почав навчатися грамоти малий Тарас? (У школі дяка Павла Рубана в 1822 р.)
4.Куди  їздив Тарас на торговицю з чумаками? У якому творі є згадка про це? (Їздив на торговицю у Вільшану, Богуслав, Звенигородку, чумакував з батьком у Єлисаветграді. Розповідається про це у повісті «Наймичка».)
5. Хто був першим учителем малювання у Тараса Шевченка?(Художник-самоук Степан Превлоцький.)
6. Коли відбулася друга поїздка поета в Україну? Які мрії він пов’язував із нею? (У 1845 р.,  думав жити і працювати в Україні.)
7. Скільки років провів Шевченко на засланні? За що був покараний? (10 років (1847—1857), засудили за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, за написання віршів, у яких викривав гнобительську політику царизму та закликав до боротьби за волю.)
8. Яким твором починався перший «Кобзар» Шевченка, а яким — його друге видання? («Думи мої, думи», «Причинна».)
9. Кому поет присвятив вірш «Сон»? (Українській письменниці Марко Вовчок.)
10. Коли й де перепохований Т. Шевченко? (22 травня 1861 р. на Чернечій горі, поблизу Канева.)
Запитання для 2-ї команди
1. Скільки років прожив Шевченко? (47р.)
2. Які псевдоніми мав Т.Шевченко? (Кобзар, Дармограй)
3. Твір Шевченка про його дитинство? («Мені тринадцятий минало».)
4. Як звали Тарасових батьків? (Григорій Іванович Шевченко , Катерина Якимівна Бойко(Шевченко) )
5. Коли відбулася перша поїздка Шевченка в Україну? Які враження у нього були від цієї поїздки? (Уперше Шевченко відвідав рідні місця в 1843 р„ його дуже засмутило побачене в Україні: його рідні, увесь народ були безправними кріпаками, тяжко працювали, жили убого, як жебраки.)
6. Ким і де хотів працювати Шевченко? (Викладачем малювання в Київському університеті Святого Володимира.)
7. У яких місцях перебував Шевченко на засланні? (Орська фортеця, Оренбург, Новопетрівське укріплення.)
8. Назвіть кілька творів, написаних Шевченком в Україні? («Заповіт», «Розрита могила», «Чигирине, Чигирине », «Кавказ», «Холодний яр», «Давидові псалми», «І мертвим, і живим...»)
9.Який художник ілюстрував поему Шевченка «Кавказ»? (Видатний російський художник Ілля Рєпін.)
10. Коли був написаний останній вірш Шевченка? (15 лютого1861 р.)
3-тя стежина – конкурс малюнків (за малюнок 5 балів, за вгаданий твір – 2 бали; кожна команда має по 2 ілюстрації, намальованій вдома)
 4-та стежина 
«Події, події, події». Умови: кожна команда повинна  заповнити таблицю: навпроти події поставити дату. Оцінюється 1 бал.
Картка№1
Подія
Дата
1.
У скільки років Т.Шевченко стає сиротою?
В 11 років
2.
Рік вступу до Академії Мистецтв
1838 році
3.
У який період відбував покарання Т.Шевченко в Орській Фортеці?
1847-1850р.р.
4.
Рік написання поеми «Гайдамаки»
1841р
5.
Який період із життя чехів у часі (назвати століття чи роки) Шевченко зобразив у поемі «Єретик»?
15 століття
6.
Якими роками датується цикл віршів «Три літа»?
1843-1847р.р.
7.
Через який час прах Шевченка було переведено на Україну на Чернечу гору?
Через 2 місяці, 22 травня
Картка№2
Подія
Дата
1.
Роки життя Т.Г.Шевченка
1814-1861
2.
У якому році вперше заарештували Шевченка?
1847р
3.
Роки видання 1-го і 2-го видання «Кобзаря»
1840р, 1860р.
4.
Новопетрівська фортеця, що на півострові Мангишлак,- наступне місце покарання Шевченка. Назвіть роки перебування його в цій фортеці?
1850-1857р.р.
5.
Рік написання «Катерини»?
1838р.
6.
Рік викупу Т.Шевченка із кріпацтва
1838р
7.
Коли востаннє Шевченко побував на Україні?
1859р.

5-та стежина – «Я  -  найрозумніший». Запитання оцінюються  2 балами.
1. Який художній засіб використано в наведеному уривку?
В Путивлі-граді вранці-рано
Співає, плаче Ярославна...
«Полечу, — каже, — зигзицею,
Тією чайкою-вдовицею,
Та понад Доном полечу,
Рукав бобровий омочу
В ріці Каялі. (Приховане порівняння — в орудному відмінку)
2.   Який художній засіб використано в такому уривку?
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені. ( Повтор, кільце) 
3.   Який засіб творення комічного виділено в цьому уривкові?
За богами — панства, панства
В серебрі та златі!
Мов кабани годовані 
Пикаті, пузаті!..
Аж потіють та товпляться,
Щоб то ближче стати
Коло самих: може, вдарять
Або дулю дати
Благоволять: хоч маленьку.
Хоч півдулі, аби тільки
Під самую пику. (Сарказм)

4.   Згідно зі словами Шевченка, той, хто бачив цю людину хоча б здалеку, той бачив пекло в найгидкішому торжестві. Про кого з рідні міг так писати поет?  (Про мачуху)
5.   За висловом Карла Брюллова, це була «найбільша свиня в торжковських туфлях», але завдяки Шевченку ця особа ввійшла в історію, а сам Брюллов заплатив їй чималу суму. Назвіть прізвище цієї особи. (Енгельгард)
6.    Один з віршів Шевченко присвятив видатному діячеві української культури. У ньому є такі слова:
Не заревуть в Україні
Вольнії гармати,
 Не заріже батько сина
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю України.
Кому присвячені ці рядки? (Миколі Гоголю)
9.   До кого поет, художник, драматург Шевченко ставив такі вимоги: «Тільки українка, не панського роду, сирота і наймичка»?  (До дружини)
10.   Перу та пензлю Шевченка належать такі літературні твори, як «Дорошенко», «Никита Гайдай», «Слепая красавица» та картини «Група сплячих жебраків», «Панна сотниківна». Що об'єднує ці літературні та мистецькі твори? (Не дійшли до нашого часу)
11.   Він першим перекладав Біблію українською мовою, створив перший в Україні фонетичний правопис, написав перший україномов­ний історичний роман і, можливо, був єдиним, в кого Шевченко був боярином на весіллі. Про кого йде мова?(Пантелеймон Куліш).
12.  Назвіть історичні неточності, зроблені Шевченком у поемі «Гайдамаки».(Реальний Ґонта не вбивав дітей; повстання почалося не в серп­ні, а наприкінці травня 1768 р., і тривало не рік, а півтора місяця; замучено титаря у Млієві, а не у Вільшані, і було це не влітку, а взимку.)
13.   У першому рядку цього вірша поет називає вченого, що від­крив закон, згідно з яким можна визначити об'єм неправильного тіла, та іншого вченого, що заявив: «А все-таки вона крутиться». Хто ж згадується в цьому вірші? ( Архімед і Галілей)
14.   Що стало безпосереднім поштовхом до написання поеми «Кав­каз»?(Звістка про загибель у бою з горянами поетового друга Якова де Бальмена)
15.    Цей список розпочато в 1962 р. і щорічно поповнюється. До нього потрапили   П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, Г. Тютюнник, М. Бажан, А. Малишко, В. Симоненко, І. Драч, Д. Павличко та інші. Що це за список?(Лауреати літературної Національної (раніше Державної) премії імені Т. Шевченка.)
6-та стежина – «Конкурс реставраторів». Командам роздають надруковані уривки із творів Шевченка, але із пропущеними словами. Учасникам необхідно «реставрувати» текст, відновивши відсутні слова. Оцінюється 1 балом за завдання.
Для 1- шої команди
1.   Садок вишневий ... (коло хати) , хрущі над вишнями гудуть.
2.   Малого сліду ... (не залишу) , на нашій славній Україні.
3.   Як у Дніпра ... (веселочка) , воду позичає.
4.   Цвітуть сади, біліють хати, а на горі... (стоять палати).
5.   Наша дума, наша ... (пісня), не вмре, не загине.
6.    Уже покликали ... (до паю), а я собі у бур'яні.
7.   Нема на світі... (України), немає другого Дніпра.
8.   Та недовго сонце гріло, недовго ... (молилось).
9.   Ну що б, здавалося, слова. Слова та голос ... (більш нічого).
10.    Біленькі хати повалялись, стави ... (бур'яном позаростали).
Для 2-гої команди
1.   Під ним ... (кінь) вороненький, насилу ступає.
2.   Бо, сліпці, не бачать карих оченят, що тільки лякають ... (молоденьких дівчат).
3.  Співа на могилі, з морем ... (розмовля), на Божеє слово вони б насміялись.
4.   Неначе човен в синім морі, то ... (вирина, то потопа).
5. Чого мені тяжко, чого мені... (нудно) , чого серце плаче, ридає, кричить.
6.   Минають дні... (минає літо), а  Україна, знай, горить.
7.   Посадили ... (над козаком)  явір та калину.
8.   З шкурою знімають, бо ... (нічим обуть)  княжат недорослих.
9.... (Сумує), квилить, плаче рано  в Путивлі - граді Ярославна.
10. І свій шлях широкий: Той ... (мурує), той руйнує.
7-ма стежина  - «Чи знаю я твори Шевченка?». Учитель зачитує рядки поезій Шевченка, учні мають назвати  назви творів, з яких  ці рядки узято. За кожне завдання – 1 бал.
1.»Сидить собі в старій ряднині…»(«І золотої, й дорогої…»)
2.»А хату раєм називають…»(«Якби ви знали , паничі…»)
3.»Як понесе з України…»(«Заповіт»)
4.»На панщині пшеницю жала…»(«Сон»)
5.»В неволі плачучи умру…»(«Мені  однаково…»)
6.»Село неначе погоріло…»(«І виріс я на чужині»)
7.»Оглянувся я на хату…»(« Мені тринадцятий минало…»)
8.»Плугатарі з плугами йдуть…»(«Садок вишневий коло хати»)
9.»Пишається над водою червона калина…»(«Тече вода з-під явора…»)
10.»По діброві вітер віє…»(«Тополя»)
8-ма стежина  - «Кращий декламатор  поезій Т. Г. Шевченка». Кожну команду представляє один гравець. Декламація оцінюється в 3 бали.
9-та стежина – «Знайди зайве». Командам  пропонується три назви творів, серед яких потрібно знайти „ зайве”. Кожне питання – 1 бал.
1. „ Марія”, „ Минули літа молодії”, „ Мойсей”.
2. „Доля”, „ Оргія”, „ Пророк”.
3. „ На полі крові”, „ Царі”, „ Варнак”.
4. „ Гімн”, „ Княжна”, „ Марина”.
10-та стежина - конкурс. „ Театр”.
Кожна команда показує підготовлену театральну виставу на твір поета.
 1 – а команда – інсценізація балади „ Причинна”.
2 – а команда – уривок з драми „ Назар Стодоля”.

(Журі підводить підсумки. )
Заключне слово вчителя. Ось і прийшла хвилина прощання. Сподіваємося, що сьогоднішня інтелектуальна гра збагатила нас духовно і засіяла зерно добра, поваги та єдності. Слова Тараса житимуть у серцях українців…



                                                                                                  Підготувала:
Вчитель - Тимчишин  Ірина Михайлівна