Вірш "Тарасова сльоза"

Де струмочок шумить,

Там малий Тарас сидить.

А в малого пастуха

На щоці блищить сльоза.

За ненькою сумує Шевченко малий,

Над могилою мами стоїть він сумний.

Портрети малює матусі своєї,

У віршах і думках згадує про неї.

                                         Про доброту її і про ніжну ласку,

                                         Про найчарівнішу у світі казку.

                                         Про ті стовпи, що небо тримають

                                         І про ті зорі, що на небі сяють.

                                         Сагайдак Кароліна, учениця 6 класу